?

Log in

IbanezzParty

IbanezzParty пройшло на мега Ура!=)

от тільки галіма організація запуску натовпу.. малолітні соски, що прям під вухом орали "ааааа!! Васяяя!!!! ПРАЗОРАВВВ!!!!!!!1!!!1"
і це під час виступу крутих музикантів May Lian, Могилевського.

п.с. а ще розігрували ibanez jem. а мене запросили на сцену тягти номер щасливчика.
тепер ламає: хочу на сцену)))

Tags:

десна. темінь. десь там на берегу наші вели. холодрига. зліва, у сяйві місяця, хароший чілавєчєк кушає снікерс-лісовий-горіх, задоволено вигукуючи "а він таки існує!!" :) справа ще один хароший чілавєчєк. жує цукерки. :)
і я.
мабуть, теж хароший чілавєк... свєрхчілавєк. медитую на чорний потік річки.. запиваючи свої думки холодною сумішшю води_з_бювєта+настоянка_календули.
думки. відчуття. кльово було б нічого не відчувати. мегатруцинізм і похуїзм - і буде тобі щастя.
але навіть БОГИ і-н-о-д-і плачуть.

Tags:

Епічно-феєрична мИлодрама з елементами сюрреалізму, антисанітарії, «мулаток і коксу»
багато цікавих і не дуже букв, літер, літробукв:) Collapse )
і трішки про негатив

Найбільше всього добило те, з якою байдужістю, ні, навіть з якимсь хворим задоволенням, люди(??) срали-смітили навколо. Пляшки-презервативи-кульки-папірці-шприці-та-інша-хрєнь.
Все то залишали на пляжі. В морі. В горах.
Бля. А ви кажете гуманізм.
Хворе суспільство врятують хіба що масові розстріли.

післямова

величезне спасібіще всім соучаснєгам, чєбурєчнікам із Нового світу, і просто хорошим людям, яких ми зустрічали на своєму шляху.
а ще, користуючись мамєнтам™ хочу передати привіт айпетрівським канакам. ех, ми вас нєзабудєм. хехе.
знову роздвоєння особистості.
воно так акуратно випірнуло з-за куліс. воно так захопливо кокетує. воно має такі невинні божественні зелені очі.
воно блядь знову.
час від часу я скидаю це "воно" кудись в оркестрову яму... чи туди, до суфлера. а воно сцуко зачарувавши безпосередньо самого суфлера починає диктувати йому свій текст. свої правила.
і актори на сцені танцюють під цю дудку. у них нема вибору.
знову.

Jun. 10th, 2007

...йти під зливою по спустошених вулицях... з улюбленою музикою в плеєрі... відчувати ці миттєвозгасаючі ніжні доторки краплин... дощ очищує. робить світлішим. змиває весь негатив, уперто накопичений із якимсь мазохістським задоволенням, властивий всім без виключення.. .
дощ очищає, створюючи вакантні місця для нового негативу.
чи позитиву.
це вже на вибір.

якщо виходити навіть із канонів популяризованої релігії на Україні, "християнства", люди створені "по образу і подобію божему". в сенсі не тільки зовнішньому. але і в сенсі можливостей.
про давні вірування наших з вами предків я взагалі мовчу)).

все під силу. в тому числі і вибір життєвого простору, дороги/траси/стежки.
і таке інше.
люди які не можуть це усвідомити - лузери. таких більшість. часто - люди совкового типу світосприйняття.
і з усіх сторін вічне ниття, стогін, соплі і слюні відносно несправедливості життя/держави/долі/урядовців/сусідів.ххх.


пс навеяно бабульками на лавочках у подьезда
зібрались ми вчора на покатуху... за вели і у пухівку, купадзее.. ще сонечко парило..жарища.. чим ближче до назначеного місця тим густіше скупчувались хмари, і тим рясніше почав покапувати дощ...
коли вже ми нарешті дібрались пляжу, більша половина пляжнєгов, злякавшись можливого ливня, поспішно рєтіровались... красатіщаа.. вода тепленька, кльова..
а потім дійсно почався ливень. грозіще... грім.. . неймовірне видовище...

і ми залишились майже єдиними божевільними в цьому райському куточку... давно я не купалася в одязі під зливою, під спалахами блискавок і розкатистим гулом грому...

а потім додому. тим же маршрутом. "рассєкая" калюжі... під градом теплих крапель...

. ..ррамантєґааа...

Tags:

всьо. план-графік виповнено. побувала і там і там)))
"ах, адєсса... жемчужина у морря...", і ще "...у чьорнааавааа морііааа...", і ще "рас пашлі на дєла випіть захатєлась..." ну і т.д.

мегаобаятельный городок
бархатное море
злые_одичавшие тетки-кондукторши в трамваях
расплачиваться на выходе в маршрутках
еще_пока_местами сохранившаяся архитектура
розовая емокорова в белый цветочек и в черно-розовых гетрах возле какого-то бутика на дерибассовской)))
улица еврейская, о которой мало кто (из мной опрошенных) одесситов знает
красивенная природа Аркадии
извращенец-Дюк ("с_левого(со второго?)_люка посмотри на Дюка"))) или же просто спошлившиеся жители))
порт
ржавые кораблиЩЩа
стухшие на солнце креветки, продающиеся стаканами, как семечки
один из двенадцати стульев
обозленные бабки обвешенные авоськами ганяющие по "привозу" и активно разбрасывающие людей локтями в разные стороны
рынок "7 километр" именуемый местными "Толчек"
Леша)))))
удобное расположение колий на вокзале
мореморемореееееееее
и почти не грязный город. хотя урн весьма незначительное количество.. . .

влюблена в одесское обаяние создаваемое в первую очередь патифонным качеством старинных песен об этом городе которые слышны как минимум на вокзале по прибытию/ при отправлении некоторых поездов и еще в порту возле памятника мадам_с_ребенком из не менее старинного динамика

теперь очч хо патифон. функционирующий

May. 4th, 2007

п.м. катались сьогодні по лісу. далеко катались. сміття всюди. бите скло. залишки будматеріалів. та інше лайно. мда.
.
заїхали до лісового болотця.. . там щось таке не зрозуміле на поверхні плаває.. . жабки по тому "щось" стрибають.. . кожен їх стрибок супроводжується коливаннями гнилої плоті, яке шматочками розлітається навколо під їх зеленими в бородавках тушками, найкмітливіші мухи та інша погань встигає схопити те "щастя" на льоту. розділене на порції щастя.
свої порції ми там не знайшли. тому вимушені були їхати далі. у пошуках свого щастя...

Tags:

Vogue Menthol

ты - тонкая грань, где-то между указательным и средними пальцами... так светла чиста и невинна... но это всего лишь твой кокон, в котором ты живешь... ты переполнена черным ядом, который успешно прячешь под маской идеального средства от стресса... ты - болезнь, вцепившись раз своими грязными ногтями, так просто не отпускаешь...
ты создана для слабых. . .
и для сильных... которые периодически устают. срываются. и чтобы не сойти с ума вновь и вновь взывают тебя о помощи...
ты всегда рядом. в трудную минуту, ты первая, кто укутав в призрачную беспечность, утешит и успокоит...
ты пропитана ржавыми каплями смерти...
ты всегда рядом.. даже когда не со мной.
вдох-выдох. после себя ты не оставляешь ничего, кроме горстки пепла...
но все же я люблю тебя. люблю и ненавижу. ты убиваешь. и ты всегда моя. но нам не по пути.. . прощай.

Tags:

ода м*ясу

ммм.. я знаю навіщо існують тупі недолюди.
щоб було з кого стєбатись.
з розумних людей не повиганяєшся)) рівень спілкування вже не той. інший.цікавіший.

а бидло в нас дике, недорозвинене і багато. прусь, коли чергова парнокопитна соцодиниця вигукує щось типу "о! ета міня нє глючіт?? васа, сматрі, какой цвєд валос!!! а ета шо такоє в губє? АААА!! а в ухах пасарі. а ти хто, мітоліст ілі панк?" ну і т.д. за текстом.

взагалі, якщо по правді, у наших биків занадто високий рівень інтелектуального розвитку, вони знають багато різноманітних фраз типу "ти шо,на пріколє","васа ти шо такой дєрзкій", "мєлачь єсть", і кілька інших, які успішно комбінують між собою, що вигідно виділяє їх з-поміж лохів(які в свою чергу не мають змоги оперувати подібним, та ще і у такому обсязі).

я люблю людей, недолюдей, надлюдей і всіх інших.
ненависть ще заслужити треба